¬≥н пробуджуЇ подив у сучасник≥в

 

 

—амий найб≥льший вплив на розбудову м≥ста його† арх≥тектуру,† культуру† та розвитку економ≥чного буковинськоњ столиц≥, було при јвстро Ц ”горськ≥ ≥мпер≥њ на чол≥ з њњ ≥мператором† ‘ранцом …осифом ≤.

† ¬ ≥стор≥њ Ївропейських монарх≥й було небагато коронованих ос≥б, ¤к≥ перебували на трон≥ ст≥льки часу, ¤к ÷≥сар, - а це дв≥ третини в≥ку, ¤к≥ охоплюють чималий ≥сторичний пер≥од в≥д революц≥йноњ "¬есни народ≥в" 1848 р. й аж до розпалу ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, 1916 року.

«а цей час ƒунайська ≥мпер≥¤, а з нею ≥ багато крањв ≥ народ≥в ÷ентрально-—х≥дноњ ™вропи в тому числ≥ ≥ Ѕуковина, пережили пер≥оди пробудженн¤, становленн¤ ≥ розвитку цив≥л≥зованого громад¤нського сусп≥льства, але так само ≥ драматичних випробувань ≥, врешт≥, краху старого св≥ту п≥д вибухи св≥товоњ в≥йни народ≥в.

†ƒл¤ „ерн≥вц≥в епоха ‘ранца …осифа ≤ щасливого зб≥глас¤ з розвитком ≥ розкв≥том в≥д скромного пов≥тового м≥стечка пров≥нц≥њ √аличина до симпатичного Ївропейського м≥ста „ерн≥вц≥ з≥† столиц≥ коронного краю Ѕуковини та њњ† стильними арх≥тектурними спорудами на вз≥рець празьких та в≥денських. “ому дл¤ багатьох старих черн≥вчан, ¤к ≥ загалом старих буковинц≥в чи галичан, ÷≥сар уособлював стаб≥льн≥сть ≥ статечн≥сть т≥Їњ загалом благополучноњ ≥ мирноњ епохи, на зм≥ну ¤к≥й прийшли смерч≥ й в≥холи двох св≥тових воЇн та к≥лькох тотал≥тарних режим≥в.

 

 

 

јрх≥тектурн≥ дом≥нанти м≥ста

††††† «абудов≥ ≥сторичного центру м≥ста притаманн≥ силуетн≥сть та панорамн≥сть. ў≥льна периметральна забудова сконцентрована у рад≥ус≥ к≥лометру навколо ÷ентральноњ площ≥. ™диним об'Їктом сприймаЇтьс¤ вулиц¤ в ц≥лому, окремий м≥ський квартал. ѕерспективи вулиць завершуютьс¤ сп≥в-п≥длеглими загальном≥ськими та локальними арх≥тектурними дом≥нантами, що створюють своЇр≥дну систему просторово-в≥зуальних ор≥Їнтир≥в.††††††††††††††††† ÷е - ¤дро арх≥тектурно-композиц≥йноњ структури ≥сторичного центру м≥ста. Ќевичерпно р≥зноман≥тн≥ вир≥шенн¤ нар≥жних будинк≥в: гострокутн≥ в план≥ будинки-праски; кути, пом'¤кшен≥ еркерами р≥зноњ конф≥гурац≥њ, ув≥нчан≥ вишуканими башточками та шпил¤ми, заокруглен≥ кути житлових будинк≥в-люкс≥в. ¬ декор≥ фасад≥в застосовано монументальну скульптуру, л≥пнину, орнаментику, художнЇ литво, ковка, майол≥ка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

††††††††† †††††††††

 

 

 

ќдна з найстар≥ших аптек м≥ста. ¬х≥д в аптеку немов охорон¤Ї дв≥ скульптури,

†це давньогрецький Ѕог л≥куванн¤ јсклеп≥й, а з ≥ншого† боку† дочка јсклеп≥¤, √≥г≥Ї¤ богин¤ здоровТ¤.

 

 

ћонограми

¬они зустр≥чаютьс¤ на багатьох будинках в нашому м≥ст≥, починаючи з ’VII cт. Ќапевно† не кожний город¤нин м≥ста, був у змоз≥ соб≥ замовити цю на перший вигл¤д просту р≥ч.† ¬ першу чергу монограму,† замовл¤ли† в≥дом≥ люди, письменники, художники, адвокати. Ќа монограм≥ за звичаЇм в≥дображались перш≥ букви пр≥звища, чи ≥н≥ц≥али одного чи двох власник≥в. Ѕукви завжди прикрашались р≥зними фрагментами† з кв≥т≥в, лист¤ та ≥нших скульптурних прикрас.

 

 

†

††††††

 

 

 

 

√рамота австр≥йського

≥мператора ‘ранца …осифа ≤ про в≥дкритт¤ „ерн≥вецького ун≥верситету

 

 

††††

 

ћи ‘ранц …осип 1., Ѕожою мил≥стю ≥мператора јвстр≥њ, апостольського корол¤ ¬енгр≥њ, корол¤ Ѕогем≥њ, ƒалмац≥њ, ’орват≥њ, —ловен≥њ, √ал≥ц≥њ, Ћодамер≥њ≥ ≤лл≥р≥њ, герцог јвстр≥њ, ¬еликого герцога  ракова, Ѕуковини, ¬ерхньоњ та Ќижньоњ —≥лез≥њ; ¬еликий кн¤зь “ранс≥льванський, ћаркграф ћорав≥њ, кн¤жий граф фон √абсбург ≥ “ерол≥њ.

—повнен≥ в≥тчизн¤ною турботою про наше герцогство Ѕуковини, ми пост≥йно стараЇмось приумножувати число державних учбових заклад≥в в цьому краю ≥ будемо спри¤ти њх розвитку.

ѕри цьому ми слухали голос нашого серц¤ ≥ славних традиц≥й нашоњ династ≥њ.

ўе в проект≥ в≥д регулюванн¤ духовного житт¤ Ѕуковини, складаним при зайн¤т≥ цих земель, про¤вилась повага нашого ур¤ду про духовне вихованн¤ наших п≥дданих.

÷¤ велика справа розпочата в той час, коли наш≥ велик≥ пращури безсмертноњ памТ¤т≥ пок≥йного ≤мператора …осипа ѕ.

¬≥дкритт¤ самих необх≥дних навчальних заклад≥в, чесно продовжувати наших пок≥йних пращур≥в та нас самих; нам же бажаю завершити цю трудну справу, в≥дкритт¤ вищоњ школи.

¬ 1827 роц≥ в≥рний ландтаг нашого герцогства виразили своЇ бажанн¤ в≥дкрити ун≥верситет у† крањ, тод≥ ми наказали нашому ур¤ду уважно сл≥дити за ц≥Їю справою.

¬ цьому крањ Ї вс≥ можливост≥ дл¤ в≥дкритт¤ та подальшого розширенн¤ ун≥верситету, саме ц¤ школа була б джерелом великоњ потреби не т≥льки дл¤ нашого герцогства.

ћи з великою рад≥стю наказали нашому м≥н≥стру культ≥в та осв≥ти предТ¤вити рейхастрату проект пропозиц≥й необх≥дних дл¤ в≥дкритт¤† ун≥верситету у „ерн≥вц¤х 31 березн¤ цього року.

ћи в≥дкриваЇмо наш ун≥верситет на честь нашого ≤мператора.

ћи потурбувались про в≥дкритт¤ трьох факультет≥в; телеолог≥чно Ц православний, юридичний та ф≥лософського.

ћи постарались щоб ц≥ факультети були забезпечен≥ викладачами та матер≥альними фондами.

ЌаказуЇмо; цю нову вищу школу орган≥зувати зг≥дно закону, що д≥Ї дл¤ ≥нших ун≥верситет≥в ¤к≥ знаход¤тьс¤† в нашому герцогств≥† нашого рейхерата; також представити њм ус≥ права та свободу, що ми даЇмо другим ун≥верситетам.

ћи над≥Їмось що в≥н стане храмом вищоњ науки, на благо держави та краю.

«ав≥р¤Їмо нашим п≥дписом та нашою ≥мперською печаткою.

«амок Ўенбруне.† 30 вересн¤ 1875 року

 

п≥дпис ‘ранца …осип