√азети про буковинське в≥че « листопада
1918 року.
††††††† Ђ—аме « листопада 1918 року
припало на нед≥лю. “ого гарного сон¤чного дн¤ до „ерн≥вц≥в з ус≥х куточк≥в краю
прињхало б≥льш н≥ж 10 тис¤ч учасник≥в в≥ча. Ћюдей з≥бралос¤ ст≥льки, що
Ќародний д≥м, –об≥тничий д≥м та будинок ћузичного товариства вкуп≥ не змогли њх
ум≥стити.
††††† Ѕуло прийн¤то резолюц≥ю, у ¤к≥й
закликалос¤ украњнц≥в Ѕуковини сп≥льно з украњнц¤ми ус≥Їњ јвстро-”горщини
вир≥шувати самим свою подальшу долю на основ≥ права кожноњ нац≥њ на своЇ
нац≥ональне самовизначенн¤. ” н≥й, зокрема, пропонувалос¤ румунському населенню
Ѕуковини ¤к споконв≥чному доброму сус≥ду украњнц≥в у мир≥ ≥ порозум≥нн≥
провести етн≥чне розмежуванн¤ в такий спос≥б, щоб п≥вн≥чна украњнська частина
краю разом ≥з головним м≥стом „ерн≥вц¤ми творила окрему украњнську область. ”
ход≥ обговоренн¤ —татуту виступали в≥д Ѕуковини ћ.¬асилько та ≥нш≥
представники. Ѕуло вир≥шено, що створювана «ах≥дноукрањнська держава буде у
склад≥ федеративноњ јвстр≥њ. јле представники соц≥ал-демократ≥њ √аличини й
Ѕуковини сто¤ли на позиц≥њ негайного приЇднанн¤ зах≥дноукрањнських земель до
”крањни.ї
”крањнська† газета Ђ„асї
†† ”крањнський часопис Ђ„асї перший номер вийшов 2 жовтн¤ 1928 р.
¬идавець ≥нженер††† ћаксим √линкий адреса
редакц≥њ: м. „ерн≥вц≥ вулиц¤ ѕетровича число 4.
†††††
¬иходила, газета щодн¤ перед полуднем.††
÷е була тод≥† майже Їдина газета
що сто¤ла на засадах всього украњнського мови, ≥стор≥њ, культури,
етнограф≥њ.†
Ќа шпальтах газети можна було прочитати св≥ж≥
новини з всього св≥ту, про украњнських гетьман≥в про нову л≥тературу що
виходила в у Ћьвов≥ та иЇв≥. рим≥нальна хрон≥ка. ѕерегл¤даючи п≥дшивки газет
пожовт≥л≥ в≥д плину часу, можна побачити б≥л≥ стор≥нки ото ≥ була 
справжн¤ румунська цензура. “ут розм≥щували
своњ аф≥шу черн≥вецьких† к≥нотеатр≥в.
Ѕагато ¤к на той час† реклами, погода,
спорт та вс¤ка вс¤чина з≥ всього св≥ту. ¬ 1939 роц≥ газета була закрита.
√азета в≥дновлена
23 серпн¤ 1990 року
∆урнал Ђ”крањнська ласт≥вкаї†
ѕерший
дит¤чий журнал Ђ”крањнська ласт≥вкаї,
був заснований украњнським товариством Ђѕросв≥таї, ¤кий побачив св≥т ще у 1933
роц≥ у „ерн≥вц¤х. –едагував журнал ƒр. јнт≥н ирил≥в.
“од≥ той журнал вартував 5 лењв, на той час, то
були таки велик≥ грош≥. ÷ей журнал став в≥концем у широкий св≥т дл¤ украњнських
д≥ток буковинського краю. …ого редакц≥йна рада тод≥, розташовувалась за
адресою: м≥сто „ерн≥вц≥ вулиц¤ ѕетровича -2 (нин≥ Ћомоносова-2 в† украњнський д≥м).
††††
Ђ”крањнська ласт≥вкаї отримала тод≥, добр≥ в≥дгуки не т≥льки на
Ѕуковин≥, але ≥ на √аличин≥. ¬ журналу, зразу по¤вилось безл≥ч друз≥в, читач≥в
про що можна пересв≥дчитись, коли його уважно перечитуЇш.†††† ѕерше число журналу, вийшло† саме на –≥здв¤н≥ св¤та 23 грудн¤ 1933 року,
коли на Ѕуков≥ господарювала† –умун≥¤ ≥
украњнська мова та слово було надто дорогим дл¤ украњнських буковинц≥в.
–еклама† за австр≥йськоњ доби
††††
†
††††††††††††††††††††††††
÷егла з ¤коњ
забудовувались наше м≥сто
††† †
†
ѕро цеглу теж,†† варта сказати слово. ѕерш≥ цегельн≥ заводи були в≥дом≥ в подальшому ¤к ф≥рм膆
ћаркус, ≥сл≥нгер та брати “еблери.†† —аме з цих ф≥рм будували наше м≥сто на прот¤з≥ стол≥ть.ѕерший цегельний завод було побудовано в „ерн≥вц¤х у 1784 роц≥. ѕерший мурований будинок,
за св≥дченн¤м ≥сторичних документ≥в, закладено в1786 роц≥. …ого побудували на роз≥ вулиць √оловноњ та ќльги обил¤нськоњ, а власником був п. —тефан ’анвас. “ут довелос¤ викорчувати велику д≥л¤нку могутнього л≥су. –озбудовою вулиць та њњ тротуар≥в зайн¤лас¤ ф≥рма "яков ”льр≥х ≥ Ь", п≥зн≥ше до ц≥Їњ справи долучилас¤ ф≥рма " ортес≥ ≥ Ь". Ќевдовз≥ представники австр≥йськоњ фабрики з м. јусбург "«гесер ≥ еллер" розробили ≥ зд≥йснили проект газового осв≥тленн¤ вулиць, а в1896 року ф≥рмою "Ўкерт ≥ Ь" провели перше електроосв≥тленн¤.
” 1787 роц≥ у „ерн≥вц¤х було вже
побудовано† 414 будинк≥в, а в м≥ст≥
мешкало 2 тис¤ч≥
686 ос≥б. —еред город¤н Ї одна погов≥рка: Ђўо не каж≥ть куми, але
австр≥йське пиво
та цегла таки була кращ≥ї
†“елефон≥зац≥¤ м≥ста
†††††††††
ѕерша в ”крањн≥ телефонна станц≥¤ почала д≥¤ти в ќдес≥ в 1882 роц≥. рок
до телефон≥зац≥њ в „ерн≥вц¤х† зробили в
березн≥ 1883 року. —аме тод≥ м≥н≥стерство торг≥вл≥ јвстр≥њ на проханн¤
Ѕуковинськоњ палати торг≥вл≥ ≥ ремесел прийн¤ло р≥шенн¤ телефон≥зувати „ерн≥вц≥
≥ околиц≥ м≥ста, збудувати центральну телефонну станц≥ю, ¤ка мала забезпечувати
зв'¤зком навколишн≥ населен≥ пункти в рад≥ус≥
Ѕрук≥вка
††† †Ѕрук≥вка бачила,† р≥зного транспорту в нашому м≥ст≥, це ф≥акри австр≥йськоњ доби,
перш≥ автомоб≥л≥ на ¤ких прињжджав сам ÷≥сар пот≥м шумн≥ трамвањ. ѕо н≥й з топтали не одну пару туфель† наш≥ город¤ни. јле ц≥нн≥сть пол¤гаЇ в ≥ншому - цього в≥др≥зка шл¤хового полотна, на щаст¤, не торкнулис¤ руки перебуд≥вник≥в, ≥ тому воно зберегло свою автентику. Ѕрук≥вку† було прокладено в часи јвстро-”горськоњ монарх≥њ. ¬пор¤дкуванн¤м вулиць тод≥ та њњ тротуар≥в займалась в≥дома ф≥рма "яков ”льр≥х ≥ Ь", п≥зн≥ше до ц≥Їњ справи долучилас¤ ф≥рма " ортес≥ ≥ Ь",¬она. Ѕрук≥вка не виступаЇ декоративним елементом шл¤хового оформленн¤, а маЇ конкретне навантаженн¤, ¤ке служить нам† сотню рок≥в. “рамвай
ƒо по¤ви трамваю роль м≥ського транспорту виконували 2- ≥ 1-к≥нн≥ ф≥акри
(ек≥паж≥). ћова про введенн¤ трамваю велас¤ з початку 90-х рок≥в 19-го ст.
ѕерший проект, п≥дготовлений м≥ським буд≥вельним радником √еоргом –апфом,
датований 1893 роком, але в≥н не був вт≥лений у житт¤. ¬ 1894 роц≥ було
оголошено конкурс на кращий проект буд≥вництва трамвайноњ л≥н≥њ та
електростанц≥њ, в ¤кому перш≥сть здобула ф≥рма Ў” ≈–“ ≥ з Ќюрнберга. 3
березн¤ 1895 року м≥ська влада п≥дписала з ц≥Їю ф≥рмою контракт на спорудженн¤
електростанц≥њ, л≥н≥й та ламп електроосв≥тленн¤, л≥н≥й трамваю ≥ поставку семи
вагон≥в. ” вересн≥ 1896 року до „ерн≥вц≥в прибули перш≥ рейки дл¤ кол≥њ, а
взимку 1897 року були доставлен≥ вагони. ¬одночас з≥ спорудженн¤м кол≥њ
брукувались вулиц≥, проводилось електроосв≥тленн¤. ѕерший пробний пуск трамваю
в≥дбувс¤ 27 травн¤ 1897 року, а з 18 липн¤ 1897 року розпочавс¤ регул¤рний рух
вулиц¤ми „ерн≥вц≥в. ол≥¤ проходила по головн≥й маг≥страл≥ м≥ста. ≤з плином
часу вона продовжувалась ≥ перед першою св≥товою в≥йною прол¤гала в≥д ѕрута до
парку Ўевченка ≥ зак≥нчувалась на околиц≥ м≥ста б≥л¤ зал≥зничноњ станц≥њ
Ќародний сад (тепер „ерн≥вц≥Цѕ≥вденна). ¬ 1967 роц≥ кол≥¤ була роз≥брана, в
м≥ст≥ розширили тролейбусне сполученн¤. “рамвайне депо було побудоване
одночасно з прокладанн¤м кол≥њ в 1896 роц≥ за проектом –удольфа огена по
вулиц≥ —адов≥й, входило в комплекс споруд по обслуговуванню ≥ ремонту рухомого
складу трамвайного парку. ƒо сьогодн≥шн≥х дн≥в ц¤ споруда не збереглас¤.
††††††††††††††††
†††††††††††††††††††††††††††
¬одопостачанн¤† м≥ста
†††
††† Ќаселенн¤ колод¤з≥в спочатку не† копало, користувалос¤ водою з найб≥льшого джерела, ¤ке в 1787 роц≥ д≥стало назву "“урецька криниц¤." јле њњ завжди не вистачало. “ому спритн≥ д≥лки орган≥зували п≥дв≥з води з ѕруту. ” вересн≥ 1888-го крайовий ≥нженер Ћюдв≥г ¬ест вирушив у в≥др¤дженн¤ по м≥стах ™вропи, де вже були водогони. ѕ≥сл¤ його поверненн¤ при маг≥страт≥ було створено спец≥альну ком≥с≥ю з водопостачанн¤. ¬она й д≥йшла висновку, що „ерн≥вц≥ повинн≥ скористатис¤ досв≥дом м≥ст «ах≥дноњ ™вропи, де ц¤ проблема усп≥шно розв'¤зувалас¤. Ќа "–ог≥зн≥й" було викопано експериментальну криницю, воду з ¤коњ в≥двезли до ¬≥дн¤ дл¤ проведенн¤ лабораторних анал≥з≥в. ¬они ви¤вилис¤ вт≥шними, оск≥льки п≥дтвердили, що рог≥зн¤нська вода ц≥лком придатна дл¤ споживанн¤. ÷е й стало поштовхом до побудови водозабору в згадан≥й м≥сцевост≥. «д≥йснювалис¤ ц≥ роботи австр≥йською ф≥рмою "–умпель ”Ќƒ Ќиклаc". †Ѕуд≥вництво тривало з 1889 по 1895 роки. «а цей час було зведено два водозабори - "Ћенк≥в- ц≥-1" та "–ог≥зна". ћ≥сто ≥з 30-тис¤чним населенн¤м забезпечувалос¤ тод≥ водою з насосноњ станц≥њ "–ог≥зна" потужн≥стю 3,6 тис¤ч≥ кубометр≥в на добу. ÷≥каво, що насоси тут приводилис¤ в д≥ю з допомогою парових двигун≥в.
ѕожежна††
охорона
†††††† ¬ австр≥йський пер≥од пожежна
охорона краю зд≥йснювалас¤ добров≥льними пожежними командами, на озброЇнн≥
¤ких, в основному, були ручн≥ пожежн≥ насоси ≥ к≥нно-бочков≥ ходи. 25 вересн¤
1871 року було прийн¤то —татут добров≥льного товариства пожежник≥в „ерн≥вц≥. ” 1888 роц≥ пожежна команда „ерн≥вц≥ отримала на озброЇнн¤ першу парову
пожежну машину. ” 1910 роц≥ за кошти „ерн≥вецького маг≥страту в м≥ст≥ 
було реконструйовано буд≥влю пожежноњ команди, до ¤коњ виконали прибудову.
÷¤ буд≥вл¤ збереглас¤ до сьогодн≥шн≥х дн≥в.
††††† ¬ 1930-х роках пожежна команда м≥ста мала
в штат≥ до 120 чолов≥к. Ќа бойове чергуванн¤ щоденно заступали 3 бойов≥
в≥дд≥ленн¤ загальною чисельн≥стю 33 чолов≥ки. Ќа озброЇнн≥ частини знаходилис¤
один авто- насос на шас≥ "Ўевроле", дв≥ автоцистерни на шас≥
"‘орд" на 4 тонни води кожна, механ≥чна драбина на 4 кол≥на, що
висувалась на
†ѕро† люки
ƒо реч≥ у нашому м≥ст≥, люк≥в безл≥ч, р≥зноњ форми
та конф≥гурац≥њ, ¤кщо вашу уваги не приковуЇ те, що над головою чи на р≥вн≥
очей, то те, що п≥д ногами, минаЇтьс¤ повз ваших очей, майже завжди. ¬они у
нашому м≥ст≥, по¤вились ще в 1786 роц≥.†
¬одог≥н та канал≥зац≥йн≥ розробки в м≥ст≥ проводив ≥нженер† ≤сидор ¬айс. “од≥ ж ≥ по¤вились перш≥ труби
¤к≥ були спочатку керам≥чн≥, а п≥зн≥ше з м≥д≥ та чогуна.† Ѕез цих люк≥в, м≥сто не було б забезпечено
вс≥ма комун≥кац≥¤ми, саме за цими люками криЇтьс¤, безл≥ч р≥зних комун≥кац≥йних
мереж це водопров≥д, канал≥зац≥¤, елетрозабезпеченн¤, телефон≥зац≥¤ м≥ста. якщо
уважно придивитись то можна побачити ф≥рми виробник≥в.† Ћюки ≥ г≥дранти, вони затиснут≥ зле
перекладеною брук≥вкою чи втоплен≥ у ще г≥рше залитому асфальт≥, але працюють ≥
продовжують приносити користь город¤нам. ≤ милують наше око своњми формами та
написами.
„ерн≥вц≥ в лист≥вках
ћонумент
‘ранцу …осипу ≤
†
” 1880 роц≥ ‘ранц-…озеф в≥дв≥дав столицю
Ѕуковини. “а 
монумент на честь правител¤ зТ¤вивс¤ аж в 1908
роц≥, до 60-р≥чч¤ царюванн¤. ≤стор≥¤ виникненн¤ памТ¤тника в≥ддзеркалюЇ й
≥стор≥ю м≥ста, цього плавильного котла нац≥й, мов та культур. ≤де¤ належала
раднику крайового суду ≤. ал≥неску. ћ≥сце на √абсбурзьк≥й височин≥
запропонував професор „ерн≥вецького ун≥верситету доктор ћ. ‘р≥двагнер. ћакет
виготовив професор реальноњ школи ё. «ламал, план облаштуванн¤ прилеглоњ
територ≥њ Ч м≥ський сад≥вник √. ѕаушек, а допов≥в про ≥дею ув≥чненн¤ ц≥сар¤
черн≥вецькому бургом≥стру барону фон ‘юрту 13 жовтн¤ 1907 р. адвокат ћ.
√ольденберг. ќтже, представники р≥зних етнос≥в працювали над цим скромним
монументом. ≤ пожертви на вт≥ленн¤ њхнього плану щедро давали черн≥вчани р≥зних
нац≥ональностей.
афедральний собор —в¤того ƒуха
†–озташований м≥ж вулиц¤ми 
√оловною та ќ. обил¤нськоњ, був побудований на замовленн¤ ѕравославного
рел≥г≥йного фонду Ѕуковини. јрх≥тектурний план п≥дготовлений –оллем при участ≥
≥нженера ћар≥на. јктивну участь в орган≥зац≥њ буд≥вельних роб≥т та обладнанн≥
храму брав митрополит ™вген √акман, ¤кий 3 липн¤ 1944 р. осв¤тив закладенн¤
фундаменту, а 4 липн¤ 1964 р. в≥н же урочисто осв¤тив новозбудований храм.
†ћузичне товариство
Ѕуд≥вництво Ђћузичного†
товаристваї розпочалось у кв≥тн≥ 1876 р. почались земельн≥ роботи, в
травн≥ був урочисто закладений перший кам≥нь у фундамент. ” грудн≥ 1877 р.
в≥дбулос¤ св¤ткуванн¤ з приводу завершенн¤ роб≥т ≥ переданн¤ буд≥вл≥ в
користуванн¤ "ћузичного товариства". —ьогодн≥ ‘≥лармон≥¤.
†††††††††††††††††††††††
ƒит¤чий шпиталь
25 червн¤ 1908 року у м≥ст≥ „ерн≥вц≥
колишньоњ јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, на честь його величност≥ ≥мператора ц≥сар¤
‘ранца …осифа ≤ маг≥страт столиц≥ Ѕуковинського краю „ерн≥вц≥в п≥дготував
р≥шенн¤, з нагоди юв≥лею внести суму у розм≥р≥ 300000 крон на буд≥вництво саме
дит¤чого шпиталю.
√оловою буд≥вельного
ком≥тету був призначений бургом≥стр „ерн≥вц≥в ‘ел≥кс ‘юрт.
«г≥дно параграфу є3 угоди „ерн≥вецького маг≥страту м≥ський ком≥тет на чол≥ з
бургом≥стром ‘ел≥ксом
‘юртом 26 березн¤ 1908 року було оформлено засновницький вексель,
¤кий забезпечував засновницьк≥ ц≥л≥ на в≥чн≥ часи ≥ була прийн¤та постанова, що
≥з засновницького кап≥талу 500000 крон - дес¤та частина (50000 крон) становить
прибутковий вклад на банк≥вському рахунку. ѕо зак≥нченню приблизно 60 рок≥в ,
коли ц≥ грош≥ та складний в≥дсоток ≥з них дадуть суму 500000 крон, з них 450000
крон повинн≥ бути витрачен≥ на оновленн¤, розширенн¤ та модерн≥зац≥ю дит¤чоњ
л≥карн≥, 50000 крон знову вкладен≥ на нових 60 рок≥в п≥д проценти.
18 червн¤ 1908 року розпочат≥ буд≥вельн≥ роботи ≥ 25 червн¤ 1908 року було
урочисто закладено нар≥жний кам≥нь буд≥вл≥ л≥карн≥ на вулиц≥ Wolan-Gasse,4
(нин≥ - вулиц¤ Ѕуковинська), а навесн≥ 1910 в≥дбулос¤ урочисте в≥дкритт¤ першоњ
в м≥ст≥ та на Ѕуковин≥ дит¤чоњ л≥карн≥.
¬т≥лити ≥дею д-ра ‘≥шера
споруди памТ¤тника милосердю на територ≥њ 
л≥карн≥ вз¤вс¤
в≥домий в≥денський скульптор “еодор Ўтундль.
8-го жовтн¤ 1910 року “еодор Ўтундль прињхав з ¬≥дн¤ до „ерн≥вц≥в та у листопад≥
цього ж року монтаж памТ¤тника та скульптурноњ групи був зак≥нчений.
” верхн≥й частин≥ його красувавс¤ барельеф ц≥сар¤ ‘ранца-…осефа, верх≥вку стели
ув≥нчувала ц≥сарська корона з бронзи. ѕередн≥й фронт обел≥ску зайн¤ла група
грац≥й, богинь вроди, гармон≥њ, ж≥ночоњ принадност≥ та радост≥, завд¤ки ¤ким
народжуЇтьс¤ все миле й привабливе.
памТ¤тнику милосерд¤
У’ј–»“—№ ј √–”ѕјФ
††††† “емпль (Їврейська синагога) споруджена в1877 роц≥†††††††††††††††††††††††† —ьогодн≥
к≥нотеатр†††††††††††††††††
†за
проектом арх≥тектора ёл≥ана «ахаровича.
¬улиц¤
ѕанська
†††††††† ” давнину, ще в к≥нц≥ ’≤’ ст., њњ називали "вулицею, що веде до л≥су". ѕ≥зн≥ше про нењ стали говорити ¤к про "дорогу на ћолод≥ю".«абудова жвулиц≥ починалас¤ ще в 40-50-х рр. ’V≤≤≤ ст. ѕерш≥ будинки були† дерев'¤ними, одноповерховими, кожен з ¤ких був власн≥стю окремого господар¤. 1910 року маг≥страт розгл¤нув питанн¤ буд≥вництва трамвайноњ кол≥њ по вулиц≥ ѕанськ≥й, але виконати цей проект так ≥ не вдалос¤.†††††††† ÷¤ вулиц¤ була† найкращою в м≥ст≥, ≥ вигл¤ду, близького сучасному,
набула ще на початку ’’ ст. ѕершими було переобладнано будинки п≥д є 6, 26,
35, 37-39, 43, 45, 51, 53 ≥ 55. ƒо них п≥двели канал≥зац≥ю ≥ осв≥тленн¤, окрем≥ з них (N 36) зазнали реконструкц≥њ. ¬улиц¤ѕанська стала центром д≥лового, торговельного та культурного житт¤ м≥ста.
¬улиц¤ що веде до вокзал нин≥ √оловна
√отель
ДBelle VueФ(Ѕель ¬'ю)
†
†
¬≥рменська
÷ерква була побудована та осв¤чена,
†9 жовтн¤
1875р.† отримавши назву ѕетра ≥ ѕавла.
јф≥ша концерту ќлександра ¬ертинського у
„ерн≥вц¤х 1938 року
„ерн≥вецький
вокзал було побудовано в1908
роц≥.†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
¬≥тальна лист≥вка
раЇзнавчий музей
ќбласний краЇзнавчий музей† розм≥щений у неоренесансному будинку
колишньоњ дирекц≥њ ѕравославного рел≥г≥йного фонду. «аснований любител¤ми
старовини у 1863 роц≥, сьогодн≥ музей нараховуЇ понад 82 тис¤ч експонат≥в. ÷е
памТ¤тки природи, раритетн≥ старовинн≥ книги, р≥дк≥сн≥ ужитков≥ предмети,
мемор≥альн≥ реч≥. ќкрему зб≥рку складають ц≥нн≥ археолог≥чн≥ знах≥дки. ÷≥кавими
Ї колекц≥њ стародрук≥в з ун≥кальною ќстрозькою б≥бл≥Їю, друкованою ≤ваном
‘едоровим у 1582р., етнограф≥чних матер≥ал≥в, народного од¤гу, писанкарства,
нум≥зматики, зброњ. √орд≥стю з≥бранн¤ Ї доб≥рка твор≥в образотворчого ≥
декоративно-прикладного мистецтва, основу ¤коњ становл¤ть ≥кони† XVI-XVIII ст., роботи видатних буковинських митц≥в ћ.
≤васюка, ё. ѕ≥гул¤ка, ™.
≈кспонати
музею
†
†—в≥доцтво про
зак≥нченн¤ церковно Ц
приходськоњ школи 1914 року.††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
††††††††††††††††††††††††††††††ѕочесний диплом
ѕершоњ г≥мназ≥њ.
†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
†Ѕ≥бл≥¤ XV стол≥тт¤
√рамота волоського
воЇводи ¬лада 1439 р≥к
( пап≥рус)
ѕисарський ст≥л XVI ст.
ѕерше виданн¤ ќльги обил¤нськоњ Ђ«емл¤
≤стор≥¤ Ц р≥ч повчальна ≥, водночас ≥рон≥чна.
—ьогодн≥ наше м≥сто на† пороз≥, коли воно
горде ≥ готуЇтьс¤ до свого 600-го юв≥лею.
†† якби не
недбал≥сть сучасник≥в, втратили б оц≥ маленьк≥, але дуже мил≥ ланки ланцюжка,
старожитностей,† ¤к≥ Їднають нас ≥ з
минулим, ≥ з самими „ерн≥вц¤ми† бо,
зрештою, м≥сто Ц не ст≥льки лише, ¤к арх≥тектурна перлина, але ≥ ≥сторичний
дух. „ерн≥вц≥ Ц то насамперед город¤ни ¤к≥ у ньому живуть та њхн≥ пращури ¤к≥
зробили його саме таким. ÷е ми з вами, що тут живемо. ≤ любимо це м≥сто. ≤† трепетно збер≥гаЇмо те що залишили нам наш≥
попередники.
Ѕо, ви¤вл¤Їтьс¤, це дуже просто „ерн≥вц≥ не можна не
любити...
†—тарожитност≥ збирав —тепан арачко
ƒжерела:
1.ƒержавний арх≥в „ерн≥вецькоњ област≥: фонди є
03,04,156,283,1023,1024.
††††† 2.†
„ерн≥вц≥, ≥сторико-арх≥тектурний опорний план. -
”крзах≥дпроектреставрац≥¤, Ћьв≥в, 1990,
††††† 3. оротун ≤.¬. ≈тапи розвитку та забудови
м≥ста „ерн≥вц≥. „ерн≥вецька арх≥тектура јвстр≥йського пер≥од󆆆†††††††††††
4. раЇзнавчий музей.(експонати)
5. нига Ђћ≥сто моЇњ любов≥ї ¬асиль —елез≥нка,
6.‘рагменти публ≥кац≥й ≤гор¤ „еховського, ћар≥њ Ќикипси.
7.‘отограф≥њ та лист≥вки з особистого арх≥ву.
†
